Підрозетники, або монтажні коробки, дозволяють надійно та безпечно закріпити механізми розеток та вимикачів у стіні. Це не просто пластикова склянка, а важливий елемент електромонтажних робіт, від правильного встановлення якого залежить довговічність, безпека та естетичний вигляд усієї електрофурнітури. Монтаж підрозетників – процес нескладний, але має низку важливих особливостей, які пов’язані з матеріалом, з якого зроблена стіна.
У цій статті ми, як експерти, детально розглянемо, які бувають підрозетники, як правильно висвердлити отвір під розетку в бетоні, цеглі та гіпсокартоні, і як надійно встановити монтажну коробку.
Види підрозетників: як обрати правильний? ⚙️
Сучасні підрозетники виготовляють із спеціального негорючого пластику, який не підтримує горіння та забезпечує додатковий захист від короткого замикання. Вони бувають різних розмірів, але найпоширеніші стандартні параметри: внутрішній діаметр – 65–68 мм, глибина – 40–45 мм.
Існують також підрозетники збільшеного розміру, які можуть мати глибину 60 мм і навіть більше. Такі вироби застосовують, якщо для розетки використовують товсті проводи з перетином 4–6 кв. мм, або якщо в одній коробці потрібно розмістити кілька з’єднань, і необхідно більше місця для монтажу.
Якщо в одному місці потрібно встановити кілька розеток або спарену розетку з вимикачем під одну рамку, тоді застосовують або групу круглих підрозетників з можливістю з’єднання в єдиний блок, або використовують спеціальний підрозетник овальної форми для двох механізмів.
Найважливіша відмінність – конструкція підрозетників залежить від матеріалу стін, де їх будуть встановлювати. Є підрозетники **для твердих основ** (бетон, цегла, газоблок) та **для пустотілих конструкцій** (гіпсокартон, ГВЛ, ДСП).
У підрозетнику під бетон є перфоровані отвори для введення проводів та шорстка зовнішня поверхня. Такий виріб закріплюють у стіні за допомогою будівельного розчину (гіпсу або алебастру). У підрозетниках для гіпсокартону збоку є спеціальні металеві або пластикові притискні “лапки”, які можна регулювати за допомогою гвинта. Чим сильніше закручуєш гвинт, тим щільніше “лапки” притискають підрозетник до листа гіпсокартону зі зворотного боку.
Як висвердлити отвір під розетку в стіні з бетону, цегли або газоблоку
Встановлення підрозетників та прокладання електрики бажано робити **після** оштукатурювання стін. Це дозволить ідеально точно розташувати розетки врівень з фінішною поверхнею штукатурки. Спочатку необхідно визначити місця, де будуть встановлені розетки, згідно з планом електрики. Для цього за допомогою маркера та рівня на стіні малюють центр майбутнього отвору.
Просвердлити отвір під розетку можна за допомогою потужного перфоратора та спеціальної алмазної або твердосплавної коронки.
Коронку встановлюють у центр розмітки і приступають до свердління. Діаметр коронки має бути трохи більшим за сам підрозетник (зазвичай 72-82 мм для стандартного підрозетника 68 мм), щоб залишилося місце для фіксуючого розчину.
Отвір потрібно свердлити на 4–5 мм глибше за сам підрозетник, щоб там було місце для запасу проводу. Рекомендується свердлити на високих обертах в режимі мікроудару. Під час роботи слід злегка похитувати перфоратор з боку в бік, щоб уникнути заклинювання коронки.
📝 Лайфхак: Якщо коронкою не вдається зробити отвір (наприклад, потрапили в арматуру), візьміть свердло по бетону діаметром 8-10 мм і просвердліть отвори по колу розмітки. Після цього коронкою буде набагато легше зробити отвір, а серцевину можна буде видалити за допомогою зубила та молотка або перфоратора.
Як встановити підрозетник у бетоні
Після того як ніша для розетки готова, потрібно зробити штробу — канал, в якому буде прокладено провід. За допомогою штроборіза або перфоратора створюють канал від отвору до розподільчої коробки або до підлоги/стелі, звідки йде кабель.
Краще зробити штробу трохи лівіше або правіше отвору для розетки. Так буде простіше завести провід у підрозетник.
Далі отвір очищають від пилу, ґрунтують, заводять провід у підрозетник, а сам отвір заповнюють швидковисихаючим розчином – будівельним гіпсом (алебастром) або спеціальною сумішшю для фіксації підрозетників.
Потім підрозетник втискають у розчин і виставляють за рівнем так, щоб гвинти для кріплення розетки були строго паралельні підлозі. Це дуже важливо для подальшого рівного встановлення рамки.
Після цього потрібно почекати 5–10 хвилин, поки розчин схопиться. Потім зверху підрозетник шпаклюють, прибираючи зайвий розчин. Залишилося тільки під’єднати проводи до розетки та закріпити її шурупами в підрозетнику.
Як вирізати отвір під розетку в гіпсокартоні
Щоб висвердлити отвір під розетку в гіпсокартоні, ГВЛ або гіпсових пазогребневих плитах, потрібно використовувати дриль або шуруповерт та спеціальну біметалічну коронку по дереву та гіпсокартону.
Спочатку слід прикласти підрозетник у те місце, де розташовуватиметься розетка, і обвести його маркером. Дуже важливо підібрати розмір коронки точно під підрозетник (зазвичай 68 мм), інакше його буде складно закріпити. Працюйте на швидкості близько 2 тис. обертів у режимі свердління, без удару. Не потрібно похитувати інструмент, щоб не зламати крихкі краї отвору.
Як закріпити підрозетник у гіпсокартоні
Після того як ніша готова, туди з-за гіпсокартону виводять заздалегідь прокладений провід і встановлюють підрозетник так, щоб його гвинти були розташовані горизонтально.
Щоб закріпити підрозетник, потрібно закрутити гвинти, які притиснуть спеціальні “лапки” до листа гіпсокартону зі зворотного боку.
Після всіх маніпуляцій підрозетник буде надійно зафіксований у стіні без використання будь-якого розчину.
Висновок
Підсумовуючи, варто запам’ятати ключові відмінності:
- Якщо підрозетник робити в бетоні, цеглі або газоблоці, то отвір під нього висвердлюють алмазною коронкою, яка трохи більша за сам підрозетник. Сам підрозетник закріплюють у стіні за допомогою гіпсу або алебастру.
- Якщо розетку потрібно встановити в гіпсокартоні, ГВЛ або гіпсових плитах, то нішу висвердлюють біметалічною коронкою. Підрозетник закріплюють у стіні за допомогою спеціальних притискних гвинтів.
| Матеріал стіни | Інструмент для отвору | Тип підрозетника | Спосіб фіксації |
|---|---|---|---|
| Бетон, цегла | Перфоратор + алмазна коронка | Для твердих стін (без “лапок”) | Гіпс, алебастр, ремонтна суміш |
| Газоблок, піноблок | Дриль + твердосплавна коронка | Для твердих стін (без “лапок”) | Гіпс, алебастр, клей для газоблоку |
| Гіпсокартон, ГВЛ | Дриль/шуруповерт + біметалічна коронка | Для пустотілих стін (з “лапками”) | Притискні гвинти (“лапки”) |
