У реставрації великого заміського будинку поблизу Остіна (штат Техас, США) проектувальники з компанії «Jauregui Architects» ставили за мету у всьому слідувати модному рустикальному стилю.
Це завдання повністю виконане в екстер’єрі будинку – з фасаду будинок виглядає незайманим, сучасні матеріали даху, нових дверей підібрані зі смаком та в тон. Не псує загального враження і тильний бік будинку, насичений сучасними елементами (басейн, меблі, тротуарні плити на галявині).
В інтер’єрі будинку дизайнерам довелося зробити занадто багато поступок вимогам комфорту, для того, щоб говорити про справжній рустикальний стиль – вийшла швидше його імітація. Кам’яні кладки, якими рясніє будинок – виглядають надто пригладженими, стельові балки – надто новими, прикраси – надто химерними.
Абсолютно не поєднуються зі стилем настінні принти та французька вулична вивіска на кухні. Повністю у стиль вписалися лише сходи з холу на другий поверх. Навіть меблі від відомих виробників Bausman & Company», виготовлена на замовлення, виглядає надто новою та розкішною.
Прочитала статтю. Мені здається, що іноді дизайнери занадто захоплюються “імітацією” стилю. Автентичність відчувається, коли кожна деталь має свою історію, а не просто виглядає новою, але “під старовину”. Хоча сходи дійсно вразили, погоджуюсь.
Реставрація справді вдалася в екстер’єрі, але інтер’єр втратив автентичність. Занадто багато компромісів з комфортом перетворили рустик на імітацію: камінь і балки виглядають штучно, а розкішні меблі дисонують із загальною атмосферою.
Дякую за глибоке спостереження! Ви абсолютно праві: баланс між історичною автентичністю та сучасним комфортом — найскладніше завдання. Можливо, саме тому деякі деталі здаються дисонуючими. А як би ви запропонували поєднати рустик з розкішшю без втрати духу місця?