Сад у японському стилі

Японія – країна з незвичайними традиціями та оригінальною культурою. Про церемонії та звичаї цього великого народу можна говорити годинами.

Тут нічого не створюється просто так, кожне творіння, чи то просте орігамі чи ікебану, мають цілу передісторію появи та обов’язково свою філософію виконання.

Людина так влаштована, що її увагу привертає все незвичайне, тому японські мотиви швидко і міцно влаштувалися в американських та європейських інтер’єрах. І якщо внутрішні вишукування не завжди доступні огляду, то сад у японському стилі, розбитий на відкритому просторі садиби, не дозволить пройти повз, не глянувши на його красу, що утихомирює.

Деколи буває складно впоратися з бажанням штовхнути хвіртку, сісти на кам’яну лаву і поринути у роздуми про вічне.

Історія зародження японського саду

Формування стилю японського саду почалося в далекі X-XI століття і тривало майже п’ятсот років. За цей період виробилися певні канони, яких і сьогодні дотримуються ландшафтні дизайнери. Оскільки Японія розташована у складній кліматичній зоні і має непростий рельєф, то й сади вийшли дуже незвичайними.

Справа в тому, що їх основою служать зовсім не дерева, як багато хто собі уявляє, а … каміння. Рослини на його територію додавалися в мінімальних кількостях або ж зовсім обходилося без них.

Справжнім твором мистецтва можна назвати сади в японському стилі, розбиті перед палацом Мікадо та у старовинних монастирях країни.

На їхньому просторі відчувається подих епох. Коли європейцям вперше пощастило побачити це незвичайне творіння, їм дуже захотілося відтворити щось подібне у себе на батьківщині. Для цього спочатку виписували японських майстрів та не шкодували коштів на доставку оригінальних матеріалів.

Сьогодні такі ландшафти вже не на диво і викликати непідробне захоплення здатні лише оригінальністю виконання.

Концепція саду в японському стилі

Основною рисою стилю японського саду називають глибоку внутрішню гармонію, що породжується єднанням із природою. При створенні такого ландшафту не варто прагнути симетрії, тому що вона є ознакою неприродності та демонструє вплив на природу людини.

Головними елементами, що використовуються в дизайні, є:

1. Камінці.
2. Вода.
3. Рослини.

Дуже важливо при розбивці саду дотриматися гармонії стихій. Японські фахівці вважають камені скелетом саду, а воду – його кров’ю. Надавати композиції завершений вигляд вони надають перевагу, широко використовуючи другорядні елементи, у списку яких:

1. Бамбукові огорожі.
2. Мостики.
3. Альтанки.
4. Ліхтарі.
5. Ворота.
6. Дзвіночки.

Ці малі архітектурні форми часто відіграють роль родзинки та привносять у загальну атмосферу справжній затишок. В умовах нашого клімату раціонально насичувати ландшафт великою кількістю рослин, характерних для конкретної природної зони, тому що азіатська екзотика просто не виживає у помірній смузі.

Створюючи водоймища, прагнуть уникати робити їх правильної форми. Їхні обриси завжди мають плавні і, головне, природні вигини. Тільки в цьому випадку їм вдасться передати енергетику спокою та умиротворення.

Чудові фонтани в саду, що розбивається в японському стилі, правильно замінити невеликими водоспадами, але якщо є непереборне бажання прикрасити його саме фонтаном, то ні в якому разі не химерним, інакше буде порушена ідилія природності.

У садах скромної площі не використовують великі елементи у вигляді кам’яних брил, неосяжних дерев та масивних лав. Не потерпить такий дизайн та буяння фарб.

У японському стилі переважає зелений колір, а решта спектра може бути лише у вигляді дрібних точкових вкраплень у мінімальному обсязі.

Музика каменів японського саду

У традиційній інтерпретації камені викладають по діагоналі, починаючи з лівого кута виділеної помилки

Японський сад ще часто називають Садом каміння, тому що саме ці природні елементи утворюють його структуру і нагадують людям про силу та стійкість.

Складати їх композицію – непросте мистецтво. У традиційній інтерпретації каміння викладають по діагоналі, починаючи з лівого кута виділеної пощади. Кількість каменів, що використовуються, повинна бути непарна. У композиції обов’язково використовують необроблені камені різних відтінків.

З роками вони обростуть мохом і ще гармонійніше зіллються з природним ландшафтом. Навколо каменів прийнято висаджувати рослини. Композиція саду в японському стилі може містити групи каменів, де валуни розкладаються впереміш із дрібними елементами.

Добре впишуться у структуру саду скульптури з відполірованого та пофарбованого у спокійний колір каменю.

Але, мабуть, найулюбленішою частиною такого саду стануть звивисті доріжки з різномастного каміння, адже ходити по них – невимовне задоволення.

Живильна енергія води

Неможливо розбити японський садок без такого атрибуту, як вода. Тільки фонтанчики та ставки, водоспади та струмки зможуть наповнити простір рухом та об’ємом.

Над водяною гладдю неодмінно зводять місток. Не варто сумувати, якщо умови не дозволяють облаштувати навіть найпростішу альпійську гірку.

Відсутність озерця відмінно замінить сухий струмок. Його сформоване русло викладають гладкими камінцями з блиском чи гравієм і якщо правильно розподілити акценти, то створюється реальне відчуття присутності води.

Надати великої природності ландшафту допоможуть висаджені на береги водолюбні рослини.

Рослини для японського саду

Підбірку рослин для саду в японському стилі виконують за принципом хвилі. Це означає, що будь-якого сезону в такому пейзажі має бути, на що помилуватися.

У теплу пору року одна група, що відцвітає, повинна тут же змінюватися новим розквітаючим майданчиком. Оскільки суть японського саду – відтворення світу в мініатюрі, то в його ландшафті не обійтися без низькорослих рослин на зразок ялівцю, рододендрону, карликових ялин, карельської берези. Їх комбінують із потужними велетнями – в’язами, дубами, соснами.

Можна наситити простір фруктовими деревами, які подарують неймовірну естетичну насолоду під час цвітіння. Абрикоси, вишні, сливи красою своїх квіток цілком здатні замінити японську сакуру.

Що стосується трав’янистих рослин, то більш виграшно в японському саду виглядатимуть крупнолисті види.

Це може бути:

1. Папороть.
2. Хост.
3. Роджерсія.
4. Хризантеми.

Не можна обійти увагою і традиційні азіатські бамбук та бонсай. Причому останній можна вписати в дизайн просто в горщиках.

Декоративна романтика саду

Найкращими декоративними елементами саду, що декорується в японському стилі, стануть кам’яні скульптури та мініатюрні пагоди з каменю або дерева.

Уздовж алей можна виставити невисокі ліхтарики та акуратні кам’яні лави. Розвісьте на деревах переливисті дзвіночки, що чудово повторюють пісню вітру і навіюють спокій.

Головне, не перестаратися з рукотворними матеріалами, інакше сад втратить значення.

Мостики в японській філософії

Для більшості їх міст – це будова, призначена для переміщення над перешкодою. У садах, що створюються в Японському стилі, це лише декоративний елемент, що несе смислове навантаження.

У цьому краєвиді мости символізують життєвий шлях. За звичаєм, вони виконуються із цінного дерева, що виділяється яскравістю забарвлення. Такі містки можна прикрасити камінням, хаотично розклавши по вигнутій траєкторії.

Доріжка з невеликих, довгастої форми каменів, що веде до мосту, зробить його присутність ще більш органічною.

На узбіччях такої алеї доцільно розбити численні маленькі клумби. Стоячи на такому мосту, неможливо утриматися від роздумів про сенс життя.

Рельєфна різноманітність японських садів

Облаштувати під самурайську філософію просторі площі не є проблемою. Там є де розгулятися. А ось чи реально в цьому стилі виконати сучасний дизайн дачної ділянки?

Цілком! Професійні дизайнери можуть розбити скромний сад у японському стилі в плоскому та пагорбовому варіанті. На створення площинних композицій знадобляться пісок, дрібне каміння та мох. Так виконано сад Реанлзі.

Пісок, оброблений граблями, символізує морські хвилі та неосяжну акваторію, по периметру якої довільно розкладено мох і хаотично розкидане каміння. У горбистих рельєфах зелень можна використовувати.

Хороший пейзаж допоможуть створити гори, пісок, галька та структурні камені – тут головне правильно все розставити. Валун витягнутої форми при вертикальній установці символізуватиме гірську вершину, а плоскі камені, вимощені навколо – її схили.

Галька та пісок використовуються для відтворення ілюзії присутності водойми.

Особливості освітлення ландшафту

Зрозуміти суть мистецтва створення саду в японському стилі можна лише занурившись у його атмосферу

Сад у Японському стилі ніколи не вийде логічно завершеним, якщо в ньому не буде продуманого освітлення. У великих садах неодмінно застосовують тачі-гата. Ці ліхтарі мають висоту від півтора до трьох метрів і можуть висвітлювати великі ділянки. Біля цукубаї найчастіше можна зустріти ліхтарі прихованого типу – ікекомі-гата.

Їхнє світло спрямоване вниз, що дозволяє підтримати атмосферу напівтемряви та таємничості. Контур ставків позначають крихітними оки-гата, а біля інших водойм можна встановлювати якими-гата.

Зрозуміти суть мистецтва створення саду в японському стилі можна лише занурившись у його атмосферу. У Росії це можна зробити у Головному ботанічному саду.

Куточок Японії тут був відтворений в 1987 році, котирується як різновид чайного саду і вирізняється особливою атмосферою, в яку приємно поринути у будь-який сезон.

Прогулюючись ним, людина духовно готується до чайної церемонії.

Сад у японському стилі

Висновок

Процес створення японського саду хоч і відрізняється чималою складністю, але все ж таки неймовірно захоплюючий.

Зрозуміло, що наші умови не дозволяють відтворити ідеальний садок у Японському стилі, з відображенням усіх національних канонів, проте спробувати наблизитися до оригіналу можна.

Якщо у вас є мета і час, то вам цілком може вдасться висловити у камені та воді свій світогляд, а також показати всю глибину слов’янської душі.

Викладаючи каміння, слухайте своє серце, і тоді куточок Країни Вранішнього Сонця стане не просто справжньою окрасою вашої ділянки, але ще й чудовим місцем для релаксу.