Як зробити перегородку з гіпсових пазогребневих плит: повна інструкція

Під час ремонту чи перепланування часто виникає потреба у зведенні нових міжкімнатних перегородок. Сучасний ринок пропонує безліч матеріалів для цього, і одним з найпопулярніших є пазогребневі гіпсові плити (ПГП). Вони дозволяють швидко та відносно чисто звести міцну та рівну стіну. У цій статті ми, як експерти, детально розглянемо, як зробити якісну перегородку з гіпсових плит, розберемо технологію збірки по етапах, а також порівняємо цей матеріал з іншими.

Що таке гіпсова пазогребнева плита?

Пазогребнева гіпсова плита, скорочено ПГП — це сучасний будівельний матеріал для зведення ненесучих стін та перегородок усередині будівлі. Свою назву вона отримала завдяки спеціальній системі з’єднання: на одних гранях плити є пази (заглиблення), а на інших – гребені (виступи). Завдяки цим пазам та гребеням плити легко, швидко і дуже точно з’єднуються між собою, як деталі конструктора, і утворюють міцну монолітну стіну.

Гіпсові плити бувають повнотілими та пустотілими.

Повнотілі мають монолітну конструкцію. Пустотілі плити відлиті таким чином, що всередині них є спеціальні порожнисті циліндричні канали. Це дозволяє зробити пустотілі плити на 25% легшими за повнотілі, що зменшує навантаження на перекриття та полегшує монтаж. Стандартні розміри гіпсових плит – 667х500х80 мм. Щоб звести 1 м² стіни, знадобиться всього 3 плити.

Гіпсові плити складаються з екологічно чистого гіпсу, спеціальних пластифікаторів та іноді армуючого волокна, тому перегородки виходять твердими, щільними та паропроникними (“дихаючими”). У вологостійкі плити (зазвичай зеленого кольору) додатково додають гідрофобні модифікатори, які не дають волозі вбиратися в плиту.

Як вибрати гіпсову плиту для перегородки?

Якщо потрібно заощадити бюджет, то стіну краще зробити з пустотілих плит, тому що вони дешевші за повнотілі. Але потрібно мати на увазі, що такі перегородки добре пропускають повітряний звук (розмови, телевізор) та ударні шуми.

Повнотілі плити значно міцніші і не «дзвенять» від ударних шумів, забезпечуючи кращу звукоізоляцію. На них легше кріпити важкі меблі та інші предмети, оскільки блок цілий і не містить порожнеч. Якщо потрібно зробити перегородку у ванній кімнаті, то краще використовувати вологостійкі плити, незалежно від того, повнотілі вони чи пустотілі.

Монтаж перегородки з ПГП: покроковий процес

Монтаж перегородки з гіпсових плит здійснюється на самому початку ремонту, на етапі чорнових робіт, коли ще не залита фінішна стяжка. Самі плити попередньо повинні “акліматизуватися” в приміщенні протягом доби. Монтаж перегородки складається з 8 етапів.

1. Підготовка основи

Перед монтажем перегородки слід очистити основу підлоги від пилу та бруду. Далі зробити точну розмітку майбутньої перегородки на підлозі, стінах та стелі за допомогою відбивочного шнура (шнурки) або лазерного нівеліра. На підлозі також потрібно зазначити розташування дверного прорізу, якщо він запланований.

Якщо основа підлоги нерівна, її слід вирівняти за допомогою цементного розчину. Після того, як розчин застигне, має вийти горизонтально рівна поверхня з відхиленням не більше 2 мм на один погонний метр.

Далі на підлогу та стіни, які примикатимуть до перегородки, клеять спеціальну ущільнювальну демпферну стрічку шириною 8 см з еластичної повсті або коркового дерева. Це робиться для покращення звукоізоляції та для компенсації можливих деформацій конструкції.

2. Монтаж першого ряду

Щоб зробити перший ряд, у плит потрібно спиляти нижні гребені за допомогою ножівки. Так у плити буде рівна та стійка основа.

Далі на ущільнювач наносять спеціальний монтажний клей для ПГП (наприклад, Knauf Perlfix). Потім ставлять перший блок. Його ретельно вирівнюють за допомогою рівня. Підгонка плити під рівень відбувається за рахунок легких ударів гумовим молотком (киянкою).

Першу плиту потрібно встановлювати з особливою ретельністю, оскільки інші плити будуть рівняти по ній. Перший ряд потрібно укласти таким чином, щоб вертикальні та горизонтальні шви не перевищували 2 мм. Для цього на бічні гребені та пази плит клей наносять тонким шаром, а всі надлишки, що видавлюються, відразу прибирають шпателем.

Після того, як перший ряд закінчили, його потрібно закріпити до стіни. Для цього першу і останню плиту в ряду закріплюють до стіни за допомогою спеціальних кутових скоб. Вони забезпечують жорстку фіксацію та служать додатковим посиленням для конструкції.

3. Монтаж наступних рядів

До монтажу другого та наступних рядів можна приступати, коли клей між плитами трохи схопився на попередньому ряду. Другий ряд потрібно монтувати зі зміщенням вертикальних швів по відношенню до першого ряду (як при цегляній кладці). Це робиться для того, щоб шви не утворювали суцільну лінію, і стіна не потріскалася.

Щоб шви не перетиналися, другий ряд починають не з цілої, а з половини плити. Для цього плиту розрізають ножівкою на дві частини. На початку та в кінці кожного другого ряду плити кріплять до стіни за допомогою скоб.

4. Монтаж прорізу в перегородці

Якщо перегородка планується з дверним або віконним прорізом, то над ним необхідно встановити перемичку. Якщо проріз ширший за 80 см, необхідно встановити сталевий швелер або міцну дерев’яну балку. Перемичку встановлюють у проріз і на неї продовжують укладати плити.

Якщо проріз менший за 80 см, можна обійтися без постійної перемички. Для цього встановлюють тимчасову дерев’яну перемичку, на неї укладають плити, а після того, як клей застигає, тимчасову опору знімають.

5. Укладання фінального ряду плит

Останній ряд плит не повинен примикати впритул до стелі. Потрібно залишити технологічний зазор 1,5-2 см. Щоб посилити конструкцію, у плит останнього ряду роблять скошені верхні краї. Це потрібно для того, щоб потім заповнити зазор між стелею та плитами еластичною монтажною піною або клеєм, який краще триматиметься на скошених гранях.

6. Робота з кутами

Коли потрібно зробити кілька пересічних перегородок, особливу увагу слід приділити кутам. Плити в місцях перетину перегородок слід укладати так, щоб вони перекривали стики нижніх рядів, створюючи міцну “перев’язку”.

Усі зовнішні кути перегородок після монтажу зміцнюють за допомогою перфорованого металевого або пластикового профілю (куточка). Його вдавлюють у свіжий шар шпаклівки.

Внутрішні кути посилюють за допомогою армуючої стрічки (серп’янки), яку також наклеюють на шар шпаклівки.

7. Шпаклювання швів

Оскільки гіпсова плита вже має ідеально рівну та гладку поверхню, її не потрібно повністю шпаклювати, як, наприклад, стіну з газоблоку. Шпаклюють тільки стики між плитами та місця, де є дефекти. Після того, як шпаклівка висохла, стіну шліфують.

8. Перевірка результату

Після того, як усі роботи виконали, перегородки повинні мати рівну та гладку поверхню. Відхилення по вертикалі не повинні перевищувати 1 мм на 1 метр висоти, а по горизонталі – не більше 2 мм на 1 метр довжини.

Що потрібно для монтажу перегородки з ПГП?

Для того, щоб зробити стіну з гіпсових плит, знадобляться самі плити, спеціальний монтажний клей, демпферна стрічка, шпаклівка, армуючі куточки та сітка, а також кріпильні скоби.

З інструментів для монтажу перегородок потрібен будівельний міксер для замішування клею, гумовий молоток, ножівка по дереву, рівень, висок, правило, шпателі (звичайний та для кутів).

Висновок

Гіпсові пазогребневі плити бувають повнотілими та пустотілими. Пустотілі легші, а повнотілі твердіші і гірше пропускають звук. Вологостійкі гіпсові плити мають спеціальні добавки, і їх можна використовувати у вологих приміщеннях. Якість перегородки з гіпсових плит багато в чому залежить від того, як буде укладений перший ряд стіни. За допомогою перфорованих скоб плити можна надійно закріпити до суміжної стіни. Останній ряд гіпсових плит не повинен примикати до стелі, залишаючи компенсаційний зазор.

Часті питання про перегородки з ПГП 🤔